Свята земля: Україна

У Біблії (Числа, 34:1-12) Бог так описує Мойсею кордони землі, яку він дарує євреям: "...буде вам південна границя від кінця Солоного моря на схід... А границя західна, буде для вас море Велике, це буде для вас західна границя". В книзі Ісуса Навина, 15:1-12 описуються границі території племені Юди: "А границя на схід Солоне море аж до кінця Йордану... А західна границя до Великого моря". Тобто край, обіцяний Богом євреям, із заходу межує з Великим морем, а зі сходу – із Солоним морем. Вважається, що Велике – це Середземне море, а Солоне – Мертве море (солоне озеро в сучасному Ізраїлі).

Проте – і тут наявні дивні паралелі із Східною Європою. Так, на більшості старих карт Чорне море називалося саме Великим морем, а Каспійське дуже часто називалося Солоним морем. Назву "Велике" для Чорного моря видно, зокрема, на таких картах:

• карта Росії Антонія Віда 1537 р.;
• карта Герарда Меркатора "Руссія і сусідні землі" 1594 р.;
• карта Таврії видавничого дому Блау 1594 р.;
• карта Московії Гастальді Дж. 1548 р.;
• карта світу Петро Планкіуса 1552-1622 рр.

При цьому для позначення Чорного моря у XVI-XVII столітті в основному використовують лише дві назви: "Понт Евксинський" та "Велике море". Пізніше ці назви витісняються назвою "Чорне море". Середземне море практично завжди називалося саме "Середземним", назва "Велике" для нього з’являється лише інколи. Якщо на карті зображувалося і Середземне і Чорне море, то назва "Велике", як правило, залишалася за Чорним.

Назва "Солоне" для Каспійського моря, зокрема, використовувалась на таких картах:

• карта Росії Генріха Хондіуса за оригіналом Ісаака Масси 1634 р.;
• карта Тартарії, видавничий дім Блау, 1640-70 рр.;
• карта Росії та Скандинавії Ніколаса Вісхера, 1660 р.;
• карта Тартарії Ніколаса Вітсена, 1705 р.;
• карта світу Петро Планкіуса 1552-1622 рр.

	Велике море (Чорне) – Mare Maggiore (присутня й інша назва: Понт Евксинський). Фрагмент карти Таврії видавничого дому Блау 1594 р.
	Солоне море (Каспійське) – Mare de Sala (інші назви: Бакинське, Гірканське та Каспійське
	Велике море (Чорне) – Mare Major, Солоне (Каспійське) – Mare de Sala, і Середземне (Mare Mediterraneum) на карті світу Петро Планкіуса 1552-1622 р.

Каспійське море називалось "Солоним" не лише на картах. Так, в другій половині XVII століття вийшла друком книга голландського мандрівника Яна Стрейса "Три подорожі", у якій він пише про Каспійське море, що воно "називається Mare de Sala, або Соляним морем". Ян Стрейс подорожував з 1647 по 1676 р., побував у різних місцях Африки, Південно-Східної Азії та Японії. Найнявшись на службу корабельним майстром у Московію, він перетнув всю Росію від Новгорода до Астрахані, був свідком повстання Степана Разіна і особисто з ним зустрічався. В Дагестані був схоплений татарами і проданий в рабство, звідки викупив себе вже у Персії. В 1675 р. був у свиті голландського посла в Москві.

Таким чином, біблійне "Велике море" знаходить свою паралель у Чорному, а "Солоне море" – у Каспійському. При цьому добре відомо, що саме між Чорним і Каспійським морями колись існувала потужна держава, офіційною релігією якої був юдаїзм – це Хазарський каганат.

У єврейській Торі Солоне море інколи ще називається "Степовим морем", або "Східним морем" [5, розділ "Мертвое море"]. Зауважимо, що навколо сучасного Мертвого моря степів мало, тому назва "Степове" до нього підходить погано. Воно розташоване серед горбистої місцевості у тектонічному розломі земної кори, а відносно невеликі степові ландшафти починаються на певній віддалі від моря і швидко переходять у напівпустелі та пустелі. У той же час Каспійське море розташоване серед величезних степів, які тягнуться більше як на три тисячі кілометрів від України до Монголії. Напевне, ні до одного моря на всій Землі назва "Степове" не підходить так добре, як до Каспійського. Назва "Східне море" також добре відображає специфіку саме Каспійського – адже воно знаходилось на східній окраїні тодішньої цивілізації, тоді як Мертве море у сучасному Ізраїлі – скоріше на півдні, ніж на сході, і навіть для самих євреїв воно знаходилося в південній частині землі, зайнятої дванадцятьма племенами Ізраїлю.

"Традиційна" карта "Святої землі або Пелестини" 1759 р. Показано території, зайняті різними племенами ізраїлевими. Видно, що Мертве море, яке в Біблії ще називається "Східним морем", розташоване на півдні "Святої Землі". Воно є східним кордоном лише для Юдеї

Зауважимо також, що Мертве море в Ізраїлі є озером, причому далеко не найбільшим. А в географічній практиці (як давній, так і сучасній) немає аналогів, коли озеро називають морем. Такі гігантські озера як Ладожське, Онежське, Балхаш, Байкал ніхто морями не називає, хоча вони набагато більші за Мертве, а Балхаш навіть має солону воду. Каспійське море також не має зв’язку із світовим океаном, проте його розміри безперечно дають йому право називатися морем.

Хоча самі євреї називають Мертве море Солоним, у європейській традиції закріпилася назва "Мертве". Цікаво, що цю ж назву можна побачити для Каспійського моря на карті "Nouvelle Carte de Moscovie ou sont Representes les Diferents Etats de sa Maieste Czarienne..." (Нова карта Московії...), видану в Амстердамі Генрі Шателеном у 1735 р. Слід сказати, що назва "Мертве" для всього Каспійського моря – явище рідкісне, проте навіть зараз у його північно-східній частині є велика затока – Мертвий Култук (*15), до якої прилягає великий солончак з такою ж назвою. Визначення "мертвий" йому дали за дикі безлюдні береги, на яких практично відсутнє життя.

Солончаки навколо затоки Мертвий Култук утворилися внаслідок зниження рівня води Каспійського моря через висихання. Їх центральна частина покрита солончаковим брудом, місцями важкодоступна чи недоступна цілий рік. По прохідній частині солончаків у суху пору року можливий рух лише для пішоходів і транспорту високої прохідності. Солончаки позбавлені рослинності. На навколишній території рослинність напівпустельна, місцями росте чагарник висотою до метра. Переважаючий вид рослинності – полин. Навесні на короткий час пустеля покривається ефемерною рослинністю, до початку червня трава вигорає.

Ґрунтові води солоні й гірко-солоні, залягають на глибині більше п’яти метрів. Вода в струмках і джерелах солона, під час дощів і сніготанення вона опріснюється. Зустрічаються невеликі пересихаючі солоні озерця.

Каспійське море, або Мертве Море (Mer Caspiene ou Mer Morte). Назва "Мертве" вказана як друга, альтернативна назві "Каспійське". Фрагмент карти Московії Г. Шателена, 1735 р.

Як бачимо, затока недаремно отримала назву "мертвої" – людське поселення на її берегах неможливе. Зрозумілою стає і назва "солоне" відносно цього моря, адже сама вода у Каспійському морі не надто солона. Часто назву морям давали від територій, які до них прилягали, тому одне і те ж море могло мати кілька назв. Так, Чорне море називали і Руським, і Турецьким, і Таврійським (біля Криму – Тавриди), і Кавказьким (біля Кавказу). Великі мертві солончаки на півночі Каспійського моря могли якийсь час бути його унікальною характеристикою, спричинивши назви "Солоне" та "Мертве".

Пов’язують Каспійське море з біблійною традицією і уявлення про Ноєвий потоп. Так, на карті Азії Себастьяна Мюнстера XVI ст. у Каспійському морі зображено Ноєвий ковчег. За біблійним переказом, ковчег пристав десь в районі гори Арарат. Потрапити туди з території сучасного Ізраїлю чи Месопотамії він не міг, враховуючи гірські масиви висотою кілька кілометрів в районі Малої Азії та Кавказу.

Ноєвий ковчег (Arca Noe) у Каспійському морі на карті Азії Себастьяна Мюнстера XVI ст.

А сучасні дослідження показують [33], що в давнину саме на територіях Чорного та Каспійського морів мало місце значне затоплення територій, викликане таненням європейського льодовикового щита, яке й могло лягти в основу легенди про потоп.

Навіть побіжний погляд на сучасну географічну карту вказує, що якщо й був десь значний потоп (який можна вважати "всесвітнім"), то він міг бути лише в районі низовин біля Чорного й особливо Каспійського морів. Для затоплення інших територій (зокрема, й сучасного Ізраїлю) підняття рівня води мало б бути настільки високим, що його не можна пояснити навіть катастрофічними природніми факторами.

Далі: "Червоне море"

Примітки